З історії нашого навчального закладу

Історія нашого навчального закладу починається ще з 1920 року, коли в Ужгороді була відкрита Державна фахова деревообробна школа – перша школа для учнів-ремісників на Закарпатті у період його перебування в складі Чехословаччини.
Головною і найнеобхіднішою умовою розвитку ремісничих шкіл було створення матеріально-технічної бази – будівництво навчальних корпусів і майстерень та їх обладнання за останнім словом науки і техніки.

Після прийняття цього проекту на Закарпатті по­чали споруджувати приміщення ремісничих шкіл. Однією з перших були збудовані приміщення для Ужгородської державної фахової деревообробної школи.
Будівля навчального корпусу нинішнього училища була завершена в серпні 1931 року, а в лютому 1932 року – урочисто відкрита Ужгородська фахова деревообробна школа.
У нових шкільних приміщеннях навчання велося тільки вдень. Центр ваги навчання було перенесено в майстерні і на предмети, найтісніше пов’язані з виробництвом.

Документ про освіту Юрка Торонія – випускника Державної фахової деревообробної школи в Ужгороді, 1927/1928 н.р. Ремісничі школи (училища) мали дати майбутньому реміснику достатню загальну підготовку для самостійного життя, доповнену практичними уміннями та навичками, що їх отримували учні в майстернях працедавців, та основами знань про народне господарство та законодавство в цій сфері.

Про зміст професійно-технічної освіти на той час ми можемо отримати, розглянув­ши перелік навчальних дисциплін, які вивчалися в згаданій Ужгородській державній фаховій дерево­обробній школі. Наводимо його мовою оригіналу повністю: «Руський язык (викладальний), Кореспон­денція торгово-промислова, Писаня (красопис), Чеський язык, Рахунок, Рахунки промислові, Калькуляція, Книговодство (основи бухгалтерського обліку), Фізика, Хімія, Географія, Геометричне рису­вання, Проекційне рисування і наука о тінях, Фахо­ве рисування, Декоративне рисування, Наука о художественных формах, Наука о конструкціях, Техно­логія дерева, Технологія інструмента, Наука о деревообробляючих машинах, Наука о моторах, Городянська наука и гігієна, Столярство (столярна спра­ва)».

Після визволення краю та воз’єднання з Радянською Україною на Закарпатті розпочалася робота з відновлення, а фактично зі створення нової системи професійно-технічної освіти. На виконання постанови РМ УРСР № 1331 від 26.07.46 року в листопаді 1946 року було відкрите Ужгородське ремісниче училище № 6. Це був перший в нашій області професійно-навчальний заклад по підготовці кваліфікованих робітників, відкритий у післявоєнні роки. Перший набір в училище складав 62 учні за фахом:
столяр-червонодеревник;
слюсар-ремонтник;

слюсар-інструментальник.

У складі перших майстрів виробничого навчання працювали випускники Державної фахової деревообробної школи 30-х років Тороній Юрій Васильович, Чонка Йосип Йосипович, Гуштан Федір Федорович.

Заняття в групі столярів-червонодеревців ПТУ № 43 м. Ужгорода проводить майстер виробничого навчання Ю.В.Тороній, 1969/1970 н.р.

В 1950 році училище реорганізовано в спеціальне ремісниче училище № 10, до якого були переведені учні дитячих будинків Дрогобицької та Львівської областей. Готували учнів тільки з однієї спеціальності – столяр-червонодеревник.
З 1955 року училище було реорганізовано в художнє ремісниче училище № 1, а потім училищу був присвоєний № 3.
З кінця 50-х років розпочалася друга хвиля розвитку професійно-технічної освіти на Закарпатті, яка збігалася з початком реформування системи трудових резервів у систему професійно-технічної освіти та першим етапом її становлення. У 1962 році першим було реформовано Ужгородське художньо-ремісниче училище № 3 – в міське професійно-технічне училище № 13, яке в 1964 році було перейменовано в міське професійно-технічне училище № 43.
В цьому ж році закінчено добудову другої половини навчального корпусу ПТУ № 43 і училище перевели на підготовку кваліфікованих робітників із отриманням середньої освіти.
З 1959 року училище розпочало підготовку двох груп будівельних професій, які в 1969 році були передані до Перечинського будівельного училища.
На замовлення Ужгородського машинобудівного заводу в 1962 році училище розпочало набір на навчання з металообробних професій. В 1966 році для підготовки робітників з цих професій було створено ПТУ № 5.
На базі філіалу училища при механічному заводі в 1984 році було створено ПТУ №19.
У зв’язку з реформуванням системи ПТО України в 1997 році на базі ПТУ № 6 були об’єднані три училища: №№ 16, 1 і № 6 – швейне, побутового обслуговування і деревообробне.
Наказом Міністерства освіти і науки України № 656 від 15.11.2002 р. Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Закарпатської області професійно-технічне училище № 6 м. Ужгорода з 1 грудня 2002 року реорганізовано в Ужгородський професійний ліцей сфери послуг.
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 926 від 18.10.2007 року з 2008 року навчальний заклад став структурним підрозділом Київського національного торговельно-економічного університету та отримав статус вищого комерційного училища.
З набуттям статусу вищого комерційного училища діяльність навчального закладу спрямована на реалізацію стратегічних напрямків розвитку, пов’язаних із запровадженням підготовки кваліфікованих робітників за професіями, що відповідають профілю університету для галузей економіки, торгівлі, туризму, готельної справи подальшим розширенням спектру професій для сфери обслуговування на потребу регіонального ринку праці, ліцензування підготовки за освітньо-кваліфікаційними програмами молодшого спеціаліста з метою надання ступеневої освіти.

Зараз в училищі працюють педагогічні працівники високої кваліфікації, більшість з яких – майстри виробничого навчання з педагогічними званнями «Майстер виробничого навчання І та ІІ категорій», а також викладачі з педагогічними званнями «Викладач-методист» та «Старший викладач».