Щорічно в Україні День Святого Миколая відзначається 19 грудня – зимовий, а весняний – 22 травня. Взимку цього свята особливо чекають діти, так як, згідно з традицією, святий залишає у них під подушкою солодощі та подарунки.
Традиції святкування Дня Миколая, започатковані в Німеччині, збереглися й дотепер. Для отримання дарунка треба покласти свої черевички або шкарпетки біля каміну. Вважається, що Святий Миколай приносить ласощі, шкільне приладдя, іграшки слухняним дітям, а неслухняним кладе різочку під подушки. У своїх листах до Миколая дітлахи пишуть не тільки побажання, але й вибачення за погані справи. Вірять, що Святий Миколай Чудотворець ходить з осликом, тому малюки поряд із черевиками ставлять тарілочку з морквою для тварини. На Миколая не можна лаятись і обманювати інших або давати нездійсненні обіцянки. Прийнято просити вибачення і прощати інших.
З часом свято перейняли сусідні країни, а відтак про нього дізналася й Україна. Раніше старші господарі запрошували селян, щоб зварити пшеничного пива. Влаштовували гостину, після якої всі весело з піснями їздили на санях довкола села. Дітям цього дня дарували особливе печиво – «миколайчика».
До свята Миколая учні, разом з вихователем Онисько Наталією виготовили новорічні ікебани, а 18 грудня зустрічали Миколая із чаюванням і подарунками. Святкування відбулося в добрій, теплій атмосфері.
Тож шануймо це прекрасне свято, яке дарує нам родинний затишок, тепло людських стосунків, нагоду згадати про тих, хто найбільше потребує нашої участі і допомоги, світлі моменти спілкування з дітлахами, відчуття дива. Як добре, що Святий Миколай існує, даруючи нагоду кожному із нас згадати серед невпинного швидкісного потоку щоденних турбот найголовніше, що він, насамперед, – Людина, і що найголовніше – бути щасливим і дарувати це щастя іншим!
