Сьогодні мали честь спілкуватися з Віктором Сулімою – людиною, яка двічі стала на захист України.
Віктор воює з перших років російсько-української війни. У 2014 році служив у розвідувально-диверсійному підрозділі «Сонечко». З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році знову став до зброї – у роті контрдиверсійної боротьби у складі 101 бригади ТрО. Згодом продовжив службу у підрозділах добровольців, зокрема у 67 окремій механізованій бригаді «ДУК» Правого сектору.
Бойовий шлях Віктора – найгарячіші точки фронту – Бахмут, Часів Яр, Куп’янськ та інші. За цими назвами стоять важкі бої, втрати, поранення, випробування, які можуть зрозуміти лише ті, хто був там.
Під час зустрічі Віктор розповів студентам про свій бойовий шлях, але особливо щиро говорив про інше – про людей. Про побратимство, довіру і підтримку, без яких на війні неможливо вистояти.
Звучали історії з війни. Проте одну історію студенти слухали в абсолютній тиші. Колись він подарував свій шолом одному з побратимів. Через певний час вони знову зустрілися, і той показав цей самий шолом – у ньому застрягла куля. Тоді побратим просто сказав: «Дякую за врятоване життя».
Окремою темою розмови стала реабілітація військових після фронту. Віктор чесно говорив про те, що суспільство часто не готове приймати ветеранів і не завжди розуміє, через що вони проходять. Навіть звичайні звуки мирного життя – різкі вибухи, гучні вихлопи можуть викликати реакцію організму, сформовану війною.
Саме тому, наголосив він, підтримка суспільства має величезне значення. Але найважливішою опорою для військового залишається родина.
З особливою теплотою Віктор говорив про свою дружину Богдану, називаючи її головною підтримкою і людиною, яка допомогла йому пройти складний шлях відновлення та адаптації.
Один зі способів власної реабілітації Віктор знайшов у творчості. Після важких бойових подій він почав виготовляти сувеніри з використаних гільз та інших бойових елементів. Спочатку це були невеликі брелоки, згодом з’явилися годинники, світильники, органайзери та патріотичні сувеніри.
Його роботи поєднують практичність, символізм і глибоку патріотичну ідею.
Творчі доробки Віктора відгукнулися багатьом. Люди почали цікавитися та купувати. І, звичайно, частина коштів від продажу спрямовується на допомогу військовим: ремонт автомобілів, придбання необхідного спорядження для побратимів.
Так народився невеличкий бренд – «Сувеніри від Грузина».
Натхнення приходить навіть із простих моментів життя, – каже Віктор. Усміхаючись розповів, як одного разу його донечка, граючись і викладаючи предмети у формі кола, фактично підказала ідею для годинника у вигляді сонця.
Крім того, разом із побратимами
Василем Поприком «Вуйко» та Владом Опалеником «Директор» започаткували ще одну справу – невелике крафтове виробництво м’ясної продукції «Вуйко Еко». Там виготовляють натуральну продукцію – від закупівлі сировини до готового продукту. Частина зароблених коштів також спрямовується на підтримку військових.
Тож кожен із нас може долучитися до доброї справи – підтримати тих, хто боронить нашу державу. Придбавши такі вироби чи продукцію, ми не лише отримуємо щось особливе для себе, а й долучаємося до захисту країни.
Зустріч з Віктором була надзвичайно щирою, теплою і глибокою. У ньому поєднуються неймовірна сила духу, справжній бойовий досвід і водночас проста людяність, відкритість та щирість.
Це людина, яка пройшла через війну і змогла зберегти в собі найважливіше – серце.
За нашою доброю традицією, ми мали честь подарувати Віктору символічний оберіг для військового – котильйон із закодованим словом «Перемога». Цей знак вдячності і підтримки гостю-захиснику – символ віри у спільну перемогу та глибокої шани до тих, хто боронить Україну.
Щиро дякуємо Віктору за зустріч, за відверту розмову, за силу, мужність і приклад справжнього служіння Україні. Завжди раді новим зустрічам і щиро підтримуємо його справу, яка допомагає війську і об’єднує людей навколо спільної мети – нашої Перемоги.
